Аналізи ДНК в Україні
Всі аналізи/Панелі (секвенування NGS)
Панель Ціліопатії являє собою панель із 119 генів, яка включає оцінку некодуючих варіантів. Ідеально підходить для пацієнтів з клінічною підозрою на синдром Барде-Бідля, синдром Жубера, синдром Меккеля, нефронофтиз із дистрофією сітківки або без неї або складний фенотип ціліопатії.
Не підходить для пацієнтів з первинною циліарною дискінезією або ізомерією/гетеротаксією. Для пацієнтів із підозрою на первинну циліарну дискінезію рекомендується панель первинної циліарної дискінезії. Для пацієнтів із ізомерією/гетеротаксією рекомендується панель Гетеротаксії та Траспозиції органів.
Ціліопатії є групою захворювань, що виникають внаслідок аномальної освіти або функції вій. Відомо, що мутації цилиарного гена викликають фенотипи окремих органів, і навіть складні синдроми. Ціліопатії мають широкий спектр фенотипів, що охоплюють ряд різних аутосомно-рецесивних, домінантних та Х-зчеплених синдромів. Оскільки вії є компонентом багатьох клітин, дисфункція вій може виявлятися набором ознак, що включають дегенерацію сітківки, захворювання нирок і вади розвитку головного мозку. Додаткові ознаки можуть включати вроджені фіброзно-кістозні захворювання печінки та підшлункової залози, діабет, ожиріння та скелетні дисплазії. Циліопатії можуть виникати в результаті мутації в одному локусі в одного пацієнта, у той час як мутації, що зачіпають кілька різних локусів, можуть водночас призводити до подібного фенотипу в інших пацієнтів. Ціліопатії можуть бути класифіковані відповідно до наявності аберантної функції в інтактній вії або повною відсутністю/втратою зрілої вії. Останнє стосується важких поліорганних фенотипів.
Ген | Асоційований фенотип | Спадкоємність.* | ClinVar** | HGMD** |
---|---|---|---|---|
ACVR2B | Гетеротаксія, вісцеральна, 4, аутосомна | AD | 1 | 2 |
ADAMTS9 | 1 | |||
AHI1 | синдром Жубера | AR | 62 | 93 |
ALMS1 | синдром Альстрема | AR | 197 | 302 |
ANKS6 | нефронофтіз | AR | 9 | 12 |
ARL13B | синдром Жубера | AR | 11 | 10 |
ARL3 | Пігментний ретиніт, синдром Жубера | AD/AR | 1 | |
ARL6 | Синдром Барде-Бідля, пігментний ретиніт | AR | 14 | 21 |
ARMC9 | Синдром Жубера 30 | AR | 12 | 11 |
ATXN10 | Спиноцеребеллярна атаксія | AD | 5 | 4 |
B9D1 | Синдром Меккеля | AR | 7 | 10 |
B9D2 | Синдром Меккеля | AR | 8 | 4 |
BBIP1 | Синдром Барде-Бідля 18 | AR | 1 | 1 |
BBS1 | Синдром Барде-Бідля | AR | 66 | 103 |
BBS10 | Синдром Барде-Бідля | AR | 90 | 107 |
BBS12 | Синдром Барде-Бідля | AR153 | 160 | |
PDE6D | Синдром Жубера 22 | AR | 3 | 1 |
PIBF1 | 4 | 8 | ||
PKD1 | Полікістоз нирок | AD | 237 | 1923 |
PKD2 | Полікістоз нирок | AD | 55 | 333 |
PKHD1 | Полікістоз нирок | AR | 249 | 557 |
PMM2 | Вроджене порушення глікозилювання | AR | 76 | 128 |
PNPLA6 | синдром Лоуренса-Муна, синдром Буше-Нойхаузера, спастична параплегія 39 | AR | 26 | 58 |
POC1B | Колбочково-стрижнева дистрофія 20 | AR | 4 | 7 |
RPGRIP1L | Синдром COACH, синдром Жубера, синдром Меккеля, дегенерація сітківки при циліопатії, модифікатор | AR | 39 | 49 |
SCAPER | Дистрофія сітківки, пігментний ретиніт | AR | 4 | 7 |
SCLT1 | Синдром Сеніора-Локена, дистрофія сітківки | AR | 3 | |
SDCCAG8 | синдром Барде-Бідля, синдром Сеніора-Локена | AR | 14 | 18 |
SUFU | Медуллобластома, синдром базально-клітинного невуса | AD | 22 | 44 |
TCTEX1D2 | Короткореберна торакальна дисплазія 17 з полідактилією або без неї, асфіксувальна торакальна дистрофія Jeune | AR | 4 | 6 |
TCTN1 | синдром Жубера | AR | 6 | 6 |
TCTN2 | синдром Жубера, синдром Меккеля | AR | 20 | 15 |
TCTN3 | Orofaciodigital синдром (синдром Мора-Маєвського), синдром Жубера | AR | 9 | 12 |
TMEM107 | синдром Жубера | AR | 10 | 3 |
TMEM138 | синдром Жубера | AR | 6 | 8 |
TMEM216 | синдром Жубера, синдром Меккеля | AR | 17 | 8 |
TMEM231 | синдром Жубера, синдром Меккеля | AR | 12 | 19 |
TMEM237 | синдром Жубера | AR | 7 | 11 |
TMEM67 | Нефронофтіз, синдром COACH, синдром Жубера, синдром Меккеля | AR | 87 | 170 |
TRAF3IP1 | Синдром Сеніора-Локена 9 | AR | 11 | 15 |
TRIM32 | синдром Барде-Бідля, м'язова дистрофія, кінцево-поясна | AR | 13 | 16 |
TTC21B | Короткоберна грудна дисплазія, нефронофтиз, асфіксуюча грудна дисплазія (ATD; Jeune) | AR | 23 | 63 |
TTC8 | Синдром Барде-Бідля, пігментний ретиніт | AR | 5 | 16 |
USP9X | Розумова відсталість, Х-зчеплений 99, Розумова відсталість, Х-зчеплений 99, синдромальний, жіночий обмежений | XL | 30 | 27 |
WDPCP | синдром Меккеля-Грубера, модифікатор, синдром Барде-Бідля, вроджені вади серця, гамартоми мови та полісиндактилія | AR | 6 | 8 |
WDR19 | Пігментний ретиніт, нефронофтиз, короткореберна грудна дисплазія з полідактилією або без неї, синдром Сеніора-Локена, краніоектодермальна дисплазія (Левіна-Сенсенбреннера) 1 типу, краніоектодермальна дисплазія (Левіна-Сенсенбре) (ATD; Jeune) | AR | 33 | 43 |
WDR34 | Короткоберна грудна дисплазія з полідактилією або без неї, Асфіксуюча грудна дисплазія (ATD; Jeune) | AR | 18 | 21 |
WDR35 | Краніоектодермальна дисплазія (Левіна-Сенсенбреннера) 1 типу, Краніоектодермальна дисплазія (Левіна-Сенсенбреннера) 2 типу, Синдром короткореберної полідактилії 5 типу | AR | 28 | 31 |
WDR60 | Короткоріберна грудна дисплазія 8 з полідактилією або без неї | AR | 12 | 13 |
XPNPEP3 | Нефронофтізоподібна нефропатія 1 | AR | 3 | 2 |
ZIC3 | Гетеротаксія, вісцеральна, асоціація VACTERL, вроджені вади серця, несиндромальна | XL | 15 | 41 |
ZNF423 | Нефронофтіз, синдром Жубера | AD/AR | 10 | 7 |
* Тип успадкування: аутосомно-домінантний (AD), аутосомно-рецесивний (AR), мітохондріальний (mi), Х-зчеплений (XL), Х-зчеплений домінантний (XLD) та Х-зчеплений рецесивний (XLR); ** ClinVar, HGMD - кількість варіантів гена, класифікованих як патогенні або ймовірно патогенні в базі даних ClinVar, HGMD.
В панель дозволяється додати додаткові гени (до 200), пов'язані з симптомами, та видалити будь-які гени (щоб залишилося не менше 2). Вартість панелі може змінюватися, а саме:
- мала панель 2-25 генів ,
- середня панель 26-125 генів ,
- велика панель понад 126 генів .
Якщо аналіз виявив варіанти, що є можливою причиною хвороби, можна перевірити наявність цих варіантів у батьків. Аналіз окремих мутацій по Сенгеру.
Якщо аналіз не виявив варіантів, які є можливою причиною хвороби, можна розширити тестування до повного екзома Розширення панелі до повного екзома. Крім того, можна отримати сирі дані і робити повторну оцінку кожні кілька років. Можливо, згодом науці стануть відомі нові генетичні чинники захворювання.
Натще не потрібно, рясно пити воду.
Проводиться забір венозної крові в пробірку з ЕДТА 4 мл.
Забір матеріалу у нас у центрі або можна передати нам пробірку ЕДТА, взяту у будь-якій лабораторії. Про можливість забору у дітей уточнювати додатково.
У наших пунктах забору крім Києва забор матеріалу коштує .
Необхідно надати висновок лікаря з клінічною картиною (опис симтомів, діагноз), заповнити в електронному вигляді анкету.
Аналіз не проводиться для здорових людей без симптомів, у цьому випадку рекомендуються скринінгові аналізи на носійство.
За результатами секвенування необхідно отримати консультацію лікаря-генетика.